Педагогічний досвід

Опис педагогічного досвіду учителя фізики Віньковецького НВК у складі середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та гімназії Богданова Івана Миколайовича

Педагогічний досвід Богданова Івана Миколайовича з питання «Активізація пізнавальної діяльності учнів через активні форми роботи на уроці та використання тестування для контролю рівня навчальних досягнень учнів з фізики» є результатом наполегливої, систематичної, цілеспрямованої роботи учителя на шляху вдосконалення навчально- виховної роботи в школі. Маючи ґрунтовні теоретичні знання, досконало володіючи методикою викладання предмету, Іван Миколайович постійно шукає методи, прийоми, засоби, які дали б можливість учити всіх і кожного на рівні його можливостей. Досить лише познайомитись з переліком питань, які учитель опрацьовував шляхом самоосвіти за останні роки: 2006   - 2007 н. р. Шляхи забезпечення умов для активного розвитку кожного учня на рівні його можливостей, створення на уроках ситуації успіху. 2007   - 2008 н. р. Заліки в системі перевірки, оцінки та тематичного обліку знань учнів з фізики. 2008   - 2009 н. р. Вдосконалення організації, перевірки та тематичного обліку навчальних досягнень учнів з фізики в умовах реформування освіти. 2009   - 2010 н. р. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики. 2011-2016р. Використання якісних задач з фізики для усвідомленого засвоєння учнями програмового матеріалу з основ механіки. Можна побачити, що в центрі педагогічного досвіду Івана Миколайовича - учень, здібний і не зовсім підготовлений, той, хто вчиться із задоволенням і той, хто особливого бажання вчитеся не має. Іван Миколайович в кожному учні бачить і поважає особистість, намагається зрозуміти кожного та підтримати. Швидко оволодів учитель дванадцятибальною шкалою оцінювання навчальних досягнень учнів, бо вона дійсно відповідає і поглибленню диференціації навчання і створенню для кожного учня умов працювати на рівні своїх можливостей і мати перспективу поступово підвищувати рівень досягнень. Успіх Богданова І. М. забезпечується вже роботою з календарного і тематичного планування. Учитель детально вивчає вимоги пояснювальної записки в розділі «Що учні повинні знати і вміти» при вивченні тієї чи іншої теми. Вивчає можливість шкільного підручника, доступність його для розуміння учнями і дуже часто наслідком цієї роботи стають сторінки власного «підручника вчителя», на яких навчальний матеріал подається чітко, конкретно, тільки саме головне. До створення таких сторінок підручника вчитель залучає і учнів, які виявляють інтерес до вивчення фізики і слід відмітити, що ця робота учням дуже подобається. Плануючи роботу з теми, учитель детально опрацьовує різні можливі варіанти вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого, контролю за рівнем навчальних досягнень учнів як проміжного, так і підсумкового за тему. Важливе значення в оволодінні знаннями в процесі вивчення курсу фізики має правильно організована пізнавальна діяльність учнів, що базується на оптимальному рівні складності, активному залученні до пошуку нових знань під час виконання різних видів теоретичних і практичних завдань. Пізнавальна діяльність учнів розвивається в процесі навчальної роботи під керівництвом вчителя. Під час роботи на уроці вчитель користується різноманітними методами роботи, що сприяють кращому оволодінню знаннями. Навчально-виховна мета курсу фізики спонукає об’єднувати пояснювально-демонстративне навчання з рядом сучасних: проблемних, ігровим, модульним, інноваційним в їх гармонії. Ефективність кожного характеризується пізнавальною активністю, запроваджуваною культурою діяльності і гуманних відносин. Застосування пошукових методів роботи стимулює учнів до інтелектуальних пошуків, до відкриття знань, дій. Вчитель прагне, щоб учень не залишався на уроці байдужим спостерігачем, а був активним учасником навчального процесу, усвідомлено сприймав і оволодівав знаннями. Специфіка предмету сприяє різнобічному впливу на особистість учня як самого змісту навчання, так і особливостей методики викладання предмету. Важливе місце в підготовці навчального процесу займає виготовлення та накопичення, підбір ілюстративного та роздаткового матеріалу. Учитель розуміє, що без добре продуманих методів навчання важко організувати засвоєння програмного матеріалу. От чому варто удосконалювати ті методи і засоби навчання, що допомагають утягнути учнів у пізнавальний пошук, у працю, навчання: допомагають навчити учнів активно, самостійно добувати знання, збуджують їхню думку і розвивають інтерес до предмета. У курсі фізики багато різних формул. Щоб учні могли вільно ними оперувати при рішенні задач і вправ, вони повинні самі розповсюджені з них, що часто зустрічаються на практиці, знати напам’ять. Щоб формули краще запам’ятовувалися, а так само для контролю за засвоєнням їх учитель використовує на уроках дидактичні ігри: фізичне доміно, картки зворотного зв’язку, навчальні кросворди, гра у «небилиці». Переконаний Іван Миколайович і в тому, що при навчанні із захопленням ефективність уроку помітно зростає. Учні в цьому випадку охоче виконують запропоновані їм завдання, стають помічниками учителя у проведенні уроку. Задача учителя - не пристосовувати навчання до індивідуальних здібностей, а максимально сприяти розумовому розвитку усіх. Учитель не шкодує часу на багаторазовість повторення цифрового матеріалу, визначень, висновків, це окуповується знаннями учнів. Вдало підібраними питаннями учитель змушує учнів думати. При цьому учні висловлюють свою точку зору, обґрунтовують висновки, не бояться помилитися, бо поряд учитель, який вчасно поправить відповідь. З метою урізноманітнення навчально-виховного процесу, а також стимулювання пізнавальної діяльності учнів, учитель проводить нетрадиційні уроки: «Мозкові атаки», «аукціони ідей», бінарні уроки, прес-конференції, уроки-конкурси, вікторини, КВК, ділові ігри, олімпіади. Самостійна робота є важливим засобом розвитку пізнавальної діяльності учнів, удосконалювання, закріплення, і практичного застосування знань. Вона є невід’ємною частиною уроку, сприяє формуванню стійких і усвідомлених знань, дає можливість кожному учню працювати в доступному йому темпі, з поступовим переходом від одного рівня розвитку знань до іншого. Тому завдання для самостійних робіт складаються з урахуванням різного рівня підготовки учнів. Завдання містять питання, відповіді на які вимагають всебічного використання придбаних знань, а також вправи, що підготують до рішення нової, більш складної задачі. Також іноді даються деякі поради, зразковий план дій, що веде до досягнення правильного результату найбільш раціональними прийомами. Полегшує і прискорює самостійну роботу тестування. Тестування дає час на усвідомлення того, наскільки засвоєний матеріал. Тобто учень сам може коректувати систему свого навчання. Також велике значення в практиці викладання мають узагальнюючі уроки, на яких систематизується досліджуваний матеріал. Основною рисою узагальнюючих уроків, що відрізняють їх від звичайних уроків повторення, є аналіз включеного в тему матеріалу на більш високому науковому рівні (у світлі вивчених фізичних теорій, закономірностей, нових властивостей). На таких узагальнюючих уроках доцільно проводити самостійні роботи учнів, у які включається повторення теоретичного матеріалу з урахуванням зростаючого рівня знань, практичні заняття з рішенням експериментальних задач, рішення розрахункових задач. Аналіз результатів важливий не тільки для того, щоб учні одержали знання відповідно до навчальної програми, але і для вироблення почуття відповідальності за результати своєї праці.

На своїх уроках при засвоєнні та закріпленні знань вчитель застосовує таку форму колективної роботи як тестовий контроль знань. Тестові завдання та картки розроблені по багатьох темах. Вони дозволяють швидко одержати інформацію про знання всього класу. Використання тестових завдань є дуже ефективним інструментом, що стимулює підготовку учнів до кожного уроку і підвищує мотивацію до досліджуваного предмета.

У 2010 - 2011 н. р. Іван Миколайович розробив посібник для підсумкового оцінювання знань учнів з фізики у 8 класі виходячи із завдань нової програми.

Для підсумкового контролю та самоконтролю знань учнів з фізики у 8 класі пропонуються завдання у 4 однакових за складністю варіантах з основних 6 тем.

Кожен варіант складається із:

-        шести тестових завдань (№ 1-6) з однією правильною відповіддю. Кожна відповідь оцінюється в один бал;

-        двох завдань достатнього рівня (№ 7-8). У завданнях достатнього рівня необхідно записати тільки відповідь. Кожна вірна відповідь оцінюється в півтора бала;

-        двох завдань високого рівня (№ 9-10). Завдання високого рівня передбачають повного розв’язку з дотриманням усіх вимог. Кожен вірний розвязок оцінюється в півтора бала.

Максимальне оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики у 8 класі з вивчених тем становить 12 балів. Тобто вірний розв’язок перших шести завдань - 6 балів, 7-8 завдання - 3 бали, 9-10 завдання - 3 бали.

За такого підходу є можливість точніше оцінити знання учнів, а учень одержує більшу свободу вибору, а відтак його знання будуть оцінені об’єктивніше.

Досвід Богданова І. М. свідчить про те, що тільки творчий учитель може виховати творчу особистість. Учні, яких навчає учитель, мають ґрунтовні знання з фізики. Навіть ті, які особливої наполегливості в навчанні не виявляють засвоюють предмет на середньому рівні. В учнів сформовані навички самостійного здобуття знань, навички самоконтролю. Вихованці Івана Миколайовича вміють аналізувати фізичні явища, роблять висновки, бачать щ?яв законів фізики у повсякденному житті, у побуті, природі, уміють їх пояснити.

У даних матеріалах представлено лише невелику частину доробку Богданова І. М., але навіть з цього можна скласти враження про багатий досвід учителя фізики.